Logo NMC PTO Volyn Region

Закрійник


Загальні поняття:
Закрійник – фахівець, який розкроює тканину для пошиття одягу згідно виготовленої викрійки.

Коротка історія професії:
Одяг є предметом першої необхідності. Процес створення одягу дуже різноплановий. Дизайнери і модельєри – конструктори створюють нові моделі, розробляють лекала викройок. Закрійники розкроюють тканину, швеї виконують усі операції з пошиття.
Конструювання одягу виникло з появою крою в одязі. Найбільш простий за конструкцією характеризувався одяг древніх греків і римлян (некроєна драпірована), що був шматками тканини різної довжини і ширини, що обгортали тіло людини і що підкреслювали його гармонію (хітон і ін.).
До XIV ст зароджується теорія конструювання одягу. У епоху середніх століть в одязі (за прикладом роз'ємної рицарської зброї) були знайдені практичним шляхом форми плоских деталей (спинка, перед, рукави), відповідні формам окремих частин фігури. З'явилися виточки, лінії пройми і окату рукава. Рукави довго були самостійним предметом одягу і з'єднувалися з виробом шнуруванням, штани також не зшивали, а надівали на кожну ногу окремо (часто виконуючи їх різних кольорів). У XIV ст лінія XIV ст лінія талії розчленувала плаття на ліф і спідницю, з'явилася білизна. Епоха Середньовіччя була часом формування різних видів криючи, що існують і в даний час. Намітилися перші ознаки моди.
XII —ХІІІ ст. у містах Західної Європи виникло нове соціальне явище — мода, яка дозволяла позначати соціальний статус гнучкішими і рухливішими засобами, ніж звичай і право. Вже з другої половини XII ст. форма і крій одягу стали мінятися відповідно до вимог моди, тому що в епоху готики велику увагу стали приділяти особливостям крою одягу. З того часу соціальний статус людини позначається не лише вартістю тканини, пишнотою обробок і прикрас, але і покриємо одяг, який повинен відповідати вимогам змінної моди. Поява моди була пов'язана з розвитком міської культури. Саме у містах з'являлися нові культурні зразки і розвивалося виробництво. Ці нововведення ставали модою, якщо їх схвалювали при королівському дворі, оскільки король і придворні були головними зразками для наслідування в становому суспільстві.
Вже в 1820-і рр. з'являються перші паперові викрійки, які випускала фірма «Сміт» в Лондоні, а з 1863 р. виробництво викрійок перейшло на індустріальну основу (була заснована знаменита американська фірма «Баттерік»). У 1818 р. француз Мішель винайшов першу систему крою («система третини»), в 1831 р. з'явилася масштабна система, потім - пропорційно-розрахункова. У 1841 р. в Парижі знаменитий тоді кравець А. Лавінь заснував школу крою «Гер-Лавінь» з майстернею (згодом ця фірма перетворилася на знамениту школу моди «Есмод» — Вищу школу мистецтва і техніки моди). Пізніше А. Лавінь шитиме амазонки (мисливські костюми) для імператриці Франції Євгенія. Він винайшов власну систему крою, бюст-манекен для шиття і гнучку сантиметрову стрічку.

Характер роботи:
Закрійники працюють в ательє з пошиття одягу. У їхні професійні обов'язки входить перше спілкування з клієнтом, уточнення всіх його побажань з приводу замовлення, при необхідності – консультування з вибору фасону, виходячи з особливостей фігури замовника.
Закрійник знімає мірки, виготовляє лекала, проводить розкладку лекал на тканині, розкроює, після чого за справу беруться швачки.
Під час виготовлення одягу закрійник проводить примірки, уточнює, коректує, робить підгін моделі по фігурі і, врешті-решт, здає виріб замовникові.
Загалом, на всіх етапах створення одягу закрійник – ключова фігура. Тому, вимоги до його професіоналізму високі.
Робочі інструменти закрійника – олівець, лінійка, вимірювальна стрічка, крейда. У процесі виготовлення одягу використовується також комп'ютер, що значно полегшує професійні обов'язки закрійника. Так, деякі спеціальні програми мають вбудований модуль «розкладальник лекал», який допоможе закрійникові зробити розкладку лекал на тканинах із будь-яким малюнком, забезпечить економію матеріалу, врахує особливості тканин.

Умови роботи:
Робота закрійника відноситься до праці середнього ступеня важкості і напруженості. Обмежень щодо віку і статі немає.
Закрійники в ательє чи кравецькій майстерні працюють в одну зміну, робота триває 8 годин.
Працює в комфортних умовах - в розкрійному цеху - просторому, чистому, світлому приміщенні або в ательє. На швейних підприємствах існує розподіл праці. Але закрійник, що досконало опанував всі операції, може далі працювати в групах, обслуговуючих модельєрів і конструкторів (дизайнерів) одягу, і займатися виготовленням одиничних моделей (ексклюзивних) - перших екземплярів нових моделей пальт, плать, костюмів і тощо.

Ринок праці:
Закрійники працюють у сфері побуту, обслуговування, виробництва одягу в приватному секторі.
Дана професія може бути орієнтована на самозайнятість, виставкову діяльність. Тобто вона дає можливість працювати за індивідуальною формою організації праці та збувати свої вироби самому або через торгову мережу чи посередницькі організації.

Медичні обмеження:
Професія закрійник не рекомендується людям, які мають захворювання:
- органів дихання (бронхіальна астма та ін.);
- серцево-судинної системи (гіпертонія, вади серця, серцева недостатність та ін.);
- опорно-рухового апарату, особливо які обмежують рухливість рук (хронічний ревматизм і ін.);
- нервової системи (неврози, пухлини та ін.);
- органів зору (катаракта, косоокість та ін.);
- алергія на робочі матеріали.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей:
Вимоги до індивідуальних психологічних особливостей
Праця закрійника має такі особливості:
Організація праці – колективна - кінцевий результат залежить від дій інших людей (швачок, кравців).
Функціональна – закрійник є організатором роботи інших людей та організатором роботи своєї, коли він самостійно планує та розподіляє своє навантаження.
Контакти – небагаточисельні: довготривалі – із співробітниками та короткочасні – з замовниками.
Відповідальність – підвищена: матеріальна – за правильне використання та збереження матеріалів замовника, моральна – за естетичний зовнішній вигляд одягу замовника.
Професія закрійника - творча. Вона потребує спеціальних знань, художнього смаку, любові до своєї справи, уміння орієнтуватися в направленнях моди. Здатність аналізувати, узагальнювати, образно мислити, мати добре розвинуту уяву та творчу фантазію при створенні різноманітних моделей одягу - риси необхідні фахівцям цієї професії.

Вимоги до індивідуальних якостей закрійника:
• наочно-образне і наочно-дієве мислення;
• просторова уява;
• образна пам'ять;
• здатність до концентрації і розподілу уваги;
• розвинена дрібна моторика рук;
• витривалість зорового аналізатора;
• правильне відчуття кольору;
• художні здібності.
Вимоги до особистісних якостей:
• вміння керувати собою, особиста організованість;
• терплячість;
• доброзичливість;
• комунікативні та організаторські здібності;
• акуратність;
• відповідальність;
• естетичний смак.

Перспективи розвитку:
Навчальні заклади, де можна продовжити навчання після отримання професії «закрійник»:
• Київський національний універ-ситет технологій та дизайну
• Мукачівський державний університет
• Східноукраїнський національний університет ім. Даля
• Херсонський національний технічний університет
• Хмельницький національний університет
• Хмельницький інститут конструювання та моделювання швейних виробів
• Львівський коледж легкої промисловості КНУТД
• Коледж КНУТД (м. Київ)
• Львівський державний технікум легкої промисловості
• ДВНЗ «Київський коледж легкої промисловості»
• Коледж Хмельницького інституту конструювання та моделювання швейних виробів

Галузь економіки:
Швейне виробництво
Дану професію можна здобути:

افلام سكس videos porno sexnxx.be filme xxx tube 8 porno francais you porn film porno gratuit clash royale cheats clash royale triche سكس هواة desi sex filme xxx