Logo NMC PTO Volyn Region

Муляр


Загальні поняття:
Муляр повинен знати основні властивості стінових матеріалів і розчинів, гідроізоляційних матеріалів, що застосовуються для ізоляції фундаментів та стін, прості системи кладки і перев’язки швів, способи розстеляння розчину на стіні та розкладки цегли, правила роботи пневматичним та електрифікованим інструментом, основні види деталей та збірних конструкцій, що застосовуються при зведенні кам’яних будівель і споруд, вимоги до якості цегляної кладки і збірних залізобетонних конструкцій, що монтуються у кам’яних будівлях.

Коротка історія професії:
Мабуть, небагато знайдеться на Землі професій, що за віком сягають у таку давнину, як професія муляра. Вона є одним з найдавніших людських занять і з усіх будівельних професій – найбільш древня. І дійсно, тільки кількість населення первісного світу перебільшила кількість місць у печерах, людям довелося дбати про стіни, які б захищали їх від пронизливого вітру, та дах, який боронив би від снігу та дощу. З того самого часу, як людина усвідомила, що є людина, вона будує з каменю. Від примітивних культових споруд (Стоунхендж у Великій Британії; дольмени, збудовані з необроблених крупних брил і плит у Франції та Грузії; будівлі з кісток мамонтів в Україні) людство поступово переходило до складних і довершених споруд, які вражають сучасників своєю красою та витонченістю ліній, монументальністю та пропорційністю. Єгипетські піраміди, легендарні будівлі Індії, Урарту та Вавілону, храми та вілли Давньої Греції і Риму є пам’ятками досягнень мулярської праці минулих епох.
Поряд із будівництвом житла, культових споруд старожитності високої досконалості досягло мистецтво зведення кам’яних фортечних стін, оборонних споруд. На цілих 550 км від берегів Рейну до Дунаю протягнулася величезна кам’яна стіна, зведена за наказом імператора Домініана для захисту Римської імперії від нападу німецьких племен. Римес (по-латинськи „межа”) – так називали цю стіну древні римляни. Будували її з 83 по 138 рік нашої ери – майже 55 років. Ця стіна складалася із системи валів, ровів, більше ніж 1000 високих Спостережливих веж. Подібні Римесу спорудження римляни будували й у інших завойованих ними місцях, зокрема, Британії, Дакії (Румунія) і Мезії (Сербія).
З покоління в покоління, від батьків до синів передавалися таємниці мулярської майстерності. У середні віки в Західній Європі виникли відокремлені один від одного мулярські цехи, що мали власні установи, штандарти та інші атрибути професійного уособлення. Внаслідок їх діяльності зводилися перлини містобудування – палаци Венеції, Флоренції, Парижа, Кракова, Праги, Києва ( у Європі), Константинополя, Єревану, Хорезму, Бухари, Самарканду, Кіото (на Сході).
І в нашій країні збереглося багато найпрекрасніших пам’яток давнього мистецтва, що досягло високого розвитку вже всередині першого тисячоліття. Нетлінні витвори зодчих, кам’яних справ майстрів – величні собори, замки і храми, цивільна забудова давнього Києва, Львова, Ольвії, Чернігова, Кам’янець-Подільського – складають своєрідний кам’яний літопис нашої Батьківщини, є свідоцтвом високої майстерності і працьовитості нашого народу. Навіть зараз, у час науково-технічної революції, такі споруди вражають людей своїми масштабами, надзвичайною гармонійністю, досконалістю форм, витратами людських сил, вкладеними в їх створення. Проте не варто думати, що нашим далеким предкам був відомий лише грубий, необтесаний камінь… Вже в далекі часи були добре відомі техніка ручної обробки каменю, засоби одержання обпаленої і сирцевої цегли, глазурованого кольорового каменю і багатьох інших будівельних матеріалів, що широко застосовуються в сучасному будівництві.
У незапам’ятні часи будівельники-муляри будували складні інженерні споруди (фортеці, вежі, аркові мости та ін.). При цьому майстер – муляр сам виконував усі підготовчі роботи: готував розчин, власноруч подавав будівельні матеріали на робоче місце, безпосередньо виконував кам’яну кладку. У зимовий час кладку припиняли. Відтоді праця муляра зазнала докорінних змін: на будівельних майданчиках відбувся поділ праці, кваліфікований муляр звільнився від підсобних робіт, розчин готується в заводських умовах, будівельні матеріали подаються до його робочого місця підйомними кранами тощо.
Муляр наших днів – це будівельний робітник, що споруджує будинки і споруди з природних і штучних будівельних матеріалів. Камінь – один з найбільш поширених у природі матеріалів, з найдревніших часів він застосовується у будівництві. Його довговічність, міцність, вогнестійкість і, звісно ж, дешевизна і доступність – це якості природного каменю, оцінені ще первісною людиною і такі, що анітрохи не втратили свого значення донині. У наші дні багато унікальних об’єктів, де потрібна особлива висока якість будівельних робіт. Будують, як з каменю, так і з інших сучасних матеріалів, спритні, вмілі руки муляра.

Характер роботи:
Муляр – це робітник, що бере участь у зведенні і ремонті житлових будинків, мостів, промислових і інших споруджень із природних і штучних будівельних матеріалів. До природних будівельних матеріалів відносяться різні види каменю. Штучні виготовляються з глини, шлаку, вапняно-піщаних сумішей і інших матеріалів.
Муляр робить кладку несучих стін, фундаменту арок, зводів, колон, бере участь в установці віконних і дверних коробок, робить конопатку і заливання швів у збірних залізобетонних конструкціях.
При кладці стін муляр повинний витримувати необхідну товщину і рівність шва, перевіряти відповідність горизонтальності і вертикальності рядів проектним вимогам, проектувати зведення кутів і вигинів стіни з цілих, половинок і четвертинок цегли. Муляр може брати участь у ремонті: він виконує закладення «порожнеч» новою цеглою, при дотриманні «швів» і «стику» старої кладки.

Умови роботи:
Високої продуктивності праці муляри досягають тільки при скоординованій роботі в бригаді й у парі. Як правило, муляр працює разом з підручним робітником, що має більш низьку кваліфікацію. Підручний повинний почувати ритм і темп роботи ведучого муляра, без затримки готувати йому фронт робіт: розстеляти розчин, розкладати цеглу в тім порядку, у якому його буде укладати ведучий муляр.
Муляр може працювати як у приміщенні, так і на відкритому повітрі (можливо, на висоті).
Роботу муляра виконують як чоловіки, так і жінки. Однак праця муляра досить важка та напружена і тому нею займаються переважно особи чоловічої статі.
До шкідливих умов праці відносяться: погодні умови (якщо будівництво ведеться на відкритому повітрі), шум і вплив застосовуваних матеріалів.

Ринок праці:
На ринку праці професія затребувана, попит на неї стабільний. Потреба у робітниках цієї професії постійна і має тенденцію до зростання. У переважній більшості регіонів України муляр без особливих ускладнень знаходить роботу в будівельних організаціях, на підприємствах та в установах різних форм власності, наприклад домобудівних комбінатах, ремонтних і житлових управліннях тощо. Таким чином, професія муляра має сталий попит на ринку праці.
Ризик безробіття у мулярів мінімальний і пов’язаний перш за все з недостатнім досвідом або кваліфікацією.

Медичні обмеження:
Робота протипоказана людям, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи, опорно-рухового апарата, нервово-психічними розладами, що мають схильність до простудних захворювань.
Постійне використання в роботі ударного інструменту, пластифікаторів, протиморозних домішок, вапняного розчину обмежують у навчанні мулярській справі та роботі осіб, які схильні до шкірних захворювань. Необхідність постійної роботи муляра на висоті унеможливлює освоєння цієї професії особам, що страждають на втрату свідомості, запаморочення та непритомність.
Протяги та праця муляра в умовах низьких температур стають завадою до професії тим, хто хворіє на ревматизм і схильний до застуд. Професією муляра не зможуть успішно оволодіти особи з порушеннями координованості рухів, неуважності та емоційно неврівноважені.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей:
Муляр повинен бути пунктуальним, ретельним, акуратним і відповідальним.
У муляра повинен бути добре розвитий окомір при кладці цегли, тому що вона виробляється на око, а також при викладанні напусків, уступів, поясів і ін. Одним з необхідних у професії муляра якостей є розвинене почуття часу - оцінити положення цегли, товщину розчинної постелі і правильність інших операцій необхідно в обмежений відрізок часу.
У праці муляра велика роль дії рук. Його діяльність складається з ряду строго послідовних прийомів і рухів. У роботі обох рук необхідні сила, спритність, погодженість і взаємозамінність. Задана товщина і рівність шва досягаються, по-перше, розстелянням необхідної кількості розчину, по-друге, рівномірним обтисненням розчину цеглою при його укладанні. Успіх цієї операції залежить як від окоміру робітника, так і від розвитку м'язово-суглобних відчуттів. Треба тонко відчувати рівномірність тиску всієї площі цегли на розчин і дозувати зусилля.
Також для планування і контролю всієї роботи в цілому робітнику необхідні: просторова уява, технічне мислення, стійка увага, наочно-образна пам'ять.
Для освоєння професії потрібно мати гарну підготовку по фізиці, хімії, матеріалознавству. Муляр повинний знати правила техніки безпеки, прийоми передачі сигналів, команд крановику; основні властивості природних і штучних будівельних матеріалів і розчинів; технологію зведення і монтажу частин будинку; призначення, пристрій, правила експлуатації інвентарю, інструментів, пристосувань, використовуваних при виконанні робіт із кладки і ремонту кам'яних конструкцій будинків і споруджень.

Перспективи розвитку:
Молоді муляри, які закінчили професійно-технічне училище, озброєні, як правило, ґрунтовними спеціальними теоретичними знаннями і мають розвинені професійні уміння та навички. Такий професійний багаж, підкреслений відповідним робітничим досвідом, дає можливість за 4-5 років досягти найвищого 5-го кваліфікаційного розряду. Робітникам, що отримали професію муляра через індивідуальне учнівство на виробництві, як правило, на це потрібно значно більше часу.
Підвищені вимоги, що у сучасних умовах висувають роботодавці до кваліфікації та якостей робітника, стимулюють мулярів до опанування більшими професійними знаннями та навичками. Саме тому вони постійно підвищують власну кваліфікацію.
Підвищення кваліфікації та рівня знань щодо організації та технології виконання будівельних робіт здійснюється також у системі вищої освіти. Випускники професійно-технічних училищ можуть вступити до вищих навчальних закладів та мають можливість отримати спеціальну вищу освіту.

Галузь економіки:
Будівництво
Дану професію можна здобути:

افلام سكس videos porno sexnxx.be filme xxx tube 8 porno francais you porn film porno gratuit clash royale cheats clash royale triche سكس هواة desi sex filme xxx