Logo NMC PTO Volyn Region

Штукатур


Загальні поняття:
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Характеристика професії:
- виготовлення розчину з сухих готових матеріалів і сумішей;
- накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці;
- вирівнювання поверхонь; опорядження колон, балок, фасадів.

Коротка історія професії:
Професія штукатура, як майже всі будівельні професії, є досить давньою. Археологічні дослідження одного з семи чудес світу – Єгипетських пірамід – виявили, що їх внутрішні стіни та стелі були оздоблені декоративною штукатуркою і мали унікальний багатокольоровий розпис.
Вже 5 тисяч років тому у будівництві широко застосувалась гіпсова штукатурка. Саме слово «штукатурка», яке дало назву професії, походить від італійського „Stuccaturd”, тобто оздоблення, опорядження (від лат. – гіпс, вапно, алебастр). Це дало вченим підставу припускати, що винайшли штукатурку італійські будівельники. На жаль, до наших днів дійшло дуже мало документальних даних про цю професію, тому зараз неможливо встановити, якими методами користувалися і які інструменти застосовували штукатури тисячоліття тому.
Ще за часів Відродження (Ренесансу, 14-16 ст.) будівельники поруч з такими традиційними матеріалами, як цегла, природний камінь, широко використовували будівельні розчини. Їх застосовували не лише для з’єднання цегли, а й у вигляді гладенької чи рельєфної штукатурки.
Перші приклади використання глиняної штукатурки – обмазки зустрічаються в житлах напівземляночного типу, характерних для степових районів древньої Русі. Для більшої охайності і краси поверхні глиняної штукатурки покривали різноманітними барвистими візерунками. У якості речовин – барвників використовували сажу, червону глину, крейду й інші найпростіші «земляні» фарби, а зв’язувальними речовинами для них служили жир, кістковий мозок, рослинна олія і пізніше вапно.
До кінця ХІ ст. коли Російська держава досягла зеніту своєї могутності й культурного розквіту, поряд із поліпшеними оздобленнями живописом, мозаїкою й облицюванням керамічними плитками, широко застосовували вапняну штукатурку. Зовнішнє оздоблення монументальних будинків у ХІІІ-ХV ст. істотно видозмінилося. Будівельники стали оштукатурювати зовнішні поверхні цегельних стін, оздоблюючи їх рустами, які створювали враження кам’яної кладки. Так з’явився один із найпростіших елементів декоративної штукатурки.
До речі, саме штукатурці живопис має завдячувати мистецтвом фрески – способу малювання, коли фарби наносили на вологу штукатурку. Техніка фрески була дуже поширена в іконографії, образи Старого та Нового Заповітів, портрети видатних діячів православної церкви виконані у техніці фрески на штукатурці прикрашають і зараз багато церков і соборів України. Найвеличнішими з них є Софіївський собор, ансамблі Києво-Печерської лаври, Володимирський собор, Кирилівська та Андріївська церкви в Києві. Особливої майстерності ця техніка живопису досягла в Італії в епоху Відродження. Серед художників, що володіли нею, найбільш уславленим є Леонардо да Вінчі, а його грандіозна за масштабами картина „Таємна вечеря” написана саме у техніці фрески.
Ідея використання штукатурки у якості основи для живопису виникла не випадково. В ті часи праця художника була дуже наближеною до змісту багатьох, у тому числі будівельних, ремісничих професій. Прекрасне та утилітарне завжди йшли і йдуть у житті поруч.
З роками багато чого змінилося в технології і методах штукатурних робіт, але незмінним залишається їхнє призначення: надавати окремим приміщенням і цілим будинкам естетичного вигляду. Адже штукатурка – оздоблювальний шар на поверхнях різноманітних конструкцій і елементів споруд - стін, перекриттів, колон, перегородок, що вирівнює ці поверхні або надає їм певної форми і фактури. Це від штукатурів залежить, щоб стіни і стелі були рівними, без западин і горбів, дверні і віконні відкоси дзеркально гладкими, архітектурні деталі геометрично чіткими. Це штукатури готують будинок або споруду під остаточне оздоблення – фарбування та облицювання. І ніяка фарба або припустимо, шпалери не зможуть сховати брак, якщо він допущений штукатуром.

Характер роботи:
Штукатур готує розчини для різних видів штукатурки, робить розмітку поверхні і готує її для обштукатурювання, наносить штукатурку вручну і механізованими інструментами, обробляє обштукатурену поверхню.

Умови роботи:
Штукатури працюють як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Можлива робота на висоті. Робота штукатура має колективний характер, що вимагає від людини комунікабельності і відповідального відношення до здійснюваної діяльності.

Ринок праці:
Потреба у робітниках цієї професії постійна: має тенденцію до зростання.
У переважній більшості регіонів України, за виключенням праценадлишкових, штукатур без особливих ускладнень знаходить роботу у будівельних організаціях, на підприємствах та установах різних форм власності, наприклад у домобудівних комбінатах, ремонтних і житлобудівних управліннях тощо. Таким чином, професія штукатура має сталий попит праці.

Медичні обмеження:
Не рекомендується робота штукатура людям, які мають такі захворювання:
• порушення функцій опорно-рухового апарату та координації рухів;
• хвороби легенів і шкіри;
• ревматичні захворювання суглобів;
• захворювання, що супроводжуються непритомністю.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей:
Професійно важливі якості штукатура:
• фізична витривалість;
• розвинена координація кісток рук;
• швидка реакція;
• хороший слух;
• хороший окомір;
• розвинений вестибулярний апарат;
• хороший зір з правильним кольоросприйманням.

Перспективи розвитку:
Молоді штукатури, які закінчили професійно-технічні училища, як правило, озброєні ґрунтовними спеціальними теоретичними знаннями і мають розвинені професійні уміння і навички. Такий професійний багаж, підкріплений робітничим досвідом, дає можливість за 4-5 років досягти найвищого кваліфікаційного розряду. Робітникам, що отримали професію штукатура через індивідуальне учнівство на виробництві, як правило, на це потрібно значно більше часу.
Підвищені вимоги, що у сучасних умовах висувають роботодавці до кваліфікації та якості робочої сили стимулюють штукатурів до подальшого опанування професійними знаннями та навичками. Саме тому вони постійно підвищують свою професійну майстерність.
Підвищення кваліфікації та рівня знань щодо організації та технології виконання штукатурних робіт здійснюється також через систему вищої освіти. Так, після закінчення професійно-технічних училищ молоді штукатури можуть вступити у вищі навчальні заклади. Досвідчені штукатури мають можливість отримати спеціалізовану вищу освіту через вечірню та заочну форми навчання.
З роками роботи штукатури здобувають певну спеціалізацію, пов’язану з найвищою якістю виконання окремих операцій. Фахівці такого рівня мають авжди бути предметом уваги ланкових і бригадирів, які при розподілі серед штукатурів ділянок роботи повинні керуватися саме індивідуальною професійною майстерністю окремого робітника.

Галузь економіки:
Будівництво
Дану професію можна здобути:

افلام سكس videos porno sexnxx.be filme xxx tube 8 porno francais you porn film porno gratuit clash royale cheats clash royale triche سكس هواة desi sex filme xxx