Logo NMC PTO Volyn Region

Фрезерувальник


Загальні поняття:
Фрезерувальник працює на фрезерних верстатах, які застосовують для виготовлення деталей машин з плоскими поверхнями, пазами та виступами різьбовим та фасонними поверхнями, шліцами, фасонними канавками.

Коротка історія професії:
Історія виникнення і розвиток цієї професії тісно пов’язані з машинобудуванням та науково-технічним прогресом.
Зуборізальні верстати є найстарішими фрезерними верстатами. У зуборізальних машинах уже на початку XVIII ст, було два основних вузли: ділильний пристрій і зуборізальна установка. Кожен з цих вузлів раніше розвився самостійно, потім вони з'єдналися в одній конструкції.
Першу ділильну шайбу було виготовлено в 1564 році в Німеччині, 3 одного боку на неї було нанесене 11 концентричних окружностей зі 120 поділками, а з іншого — 10 окружностей з 76І поділками, Така кількість поділок дозволяла розмічати зубчасті колеса з будь-якою кількістю зубів у межах потреб того часу; розмічене на шайбі колесо потім оброблялося на фрезерному верстаті.
Перший пристрій для механізації процесу розмічування зубів та їх нарізання було описано відомим французьким інженером Нікола Біоном у 1709 році. Воно було призначено для нарізування годинникових зубчастих коліс. Біон наголошував, що «ця машина дуже зручна й зберігає багато часу годинникарям при нарізуванні зубів, і ділить дуже точно»,
У 1724 році А. К. Нартов виготовив зуборізно-фрезерний верстат, призначений для нарізування зубчастих коліс для будь-яких машин.
Однак лише на початку XIX ст, вимоги виробництва сприяли виникненню перших конструкцій фрезерних верстатів, що мали промислове значення. Так, до другої чверті XVIII ст, належить описаний А. К. Нартовим верстат для фрезерування сфероїдальних заглиблень грибоподібною фрезою (рис. 2.1,12). Цей верстат є першим фрезерним верстатом, не призначеним для нарізування зубів коліс
Фрезерний верстат для фрезерування найскладніший рисунків
Спочатку фрезерування площин поступалося за продуктивністю й точністю струганню, але це пояснювалося низьким технічним рівнем виробництва й експлуатації нового виду інструмента. Дійсно, перші фрези робили вручну напилками або на довбальних верстатах.
Робота з виготовлення фрез була трудомісткою та втомлюючою, оскільки у фрез були дуже дрібні зуби, заточування фрез також здійснювалося напилком від руки. Для цього фрезу часто не переточували, а працювали ними до повного затуплення, а потім викидали, але потім зуби фрез почали робити більшими, оброблення й заточування їх удалося механізувати, і після цього фрезерування починає витісняти стругання завдяки більш високій продуктивності й якості оброблення,
Найперші фрези французи з палкою уявою назвали як солодку ягоду — полуницею, що французькою буде «фрейз», а українською – «фреза», Родоначальниця сучасних фрез дійсно була дуже схожа на полуницю, яку обертали за хвостик, зараз форма фрези змінилася, і схожість із полуницею втратилася. Оброблення матеріалів різанням за допомогою фрез дуже поширилося.
Швидко розширюється типаж фрез і самих фрезерних верстатів. Багато в чому це пояснюється тим, що багато конструктивних рішень, типових для токарних верстатів, були використані у фрезерних верстатах. Наприклад, шпиндельні вузли їх мають багато спільного, оскільки вони близькі за своєю природою як механізми обертового руху. Механізований супорт токарного верстата вже неважко було перетворити в механізований стіл фрезерного верстата Фрезерні роботи стали звичними в цехах машинобудівних заводів, Отже, протягом одного століття народилася нова верстатна професія – фрезерувальник.

Характер роботи:
Робота фрезерувальника розпочинається з читання креслення, уявлення процесу оброблення деталі, проведення розрахунків, підбирання оснащення та інструменту, вибирання режимів різання.
Для успішної роботи фрезерувальнику необхідно знати геометрію фрези, правила термообробки, систему допусків і посадок, будову, принцип дії і технологічні можливості верстатів, робочого обладнання, ріжучого і контрольно – вимірювального інструменту. Вміти читати технологічні карти та креслення. Вміти користуватися довідниковими таблицями і робити розрахунки. Ці знання він отримує на уроках спеціальної технології.
Основний зміст роботи фрезерувальника – обробка металу різанням, тобто послідовне зняття з заготовки шару металу за допомогою фрези.
На сучасних фрезерних верстатах можна обробити майже всі види поверхонь. З метою скорочення часу при роботі фрезерних верстатів все більше застосовується автоматизація та механізація робочого циклу. Верстати оснащуються швидкодіючими затискуючими пристроями, що механізують найбільш трудомісткі операції. Обслуговуючи верстати з програмним управлінням, фрезерувальник настроює їх на потрібний режим і спостерігає за ходом автоматичного процесу обробки деталей. Він обирає необхідний різальний та вимірювальний інструмент і пристосування, робить розрахунки режимів різання, контролю якості виробів, що виготовляє.

Умови роботи:
Праця фрезерувальника належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Фрезерувальниками можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. Трудова діяльність фрезерувальника здійснюється в спеціалізованих приміщеннях, які обладнані робочими місцями, оснащені фрезерними металорізальними верстатами та іншими необхідними пристроями, забезпеченими технічною документацією.
Фрезерувальник зобов’язаний:
• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці
• дотримуватися заходів з охорони праці,передбачених колективним договором(угодою, трудовим договором);
• проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• дотримуватись технологічної дисципліни;
• дбайливо ставитись до устаткування, інструменту, пристроїв, матеріалів,спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, зберігати їх у спеціально відведених місцях.

Ринок праці:
У кожного є свої вимоги до майбутньої професії, але, разом зі своїми схильностями та бажаннями, необхідно враховувати ще й потребу ринку праці. Саме до професій, які завжди актуальні на ринку праці, належить професія фрезерувальника.
Жоден механізм (у автомобілі, годиннику або комп'ютері) не обходиться без деталей, виготовлених на фрезерних верстатах З кожним роком зростає складність обробки деталі, тому сучасний висококваліфікований фрезерувальник мусить мати глибокі технічні знання, постійно вдосконалювати свою майстерність. Для машинобудівних компаній, що випускають унікальне технологічне устаткування і машини, якість продукції в значній мірі визначається якістю механічної обробки деталей і вузлів. Крім того, вартість окремих деталей у такому устаткуванні може досягати десятків, а іноді сотень тисяч доларів, і помилка робітника, що обробляє таку деталь, може призвести до істотних збитків підприємства. Це обумовлено високою “інтелектуальною” насиченістю продукції, що виробляється, зростанням потреби у збільшенні частки розумової праці порівняно з часткою фізичної праці у процесі виробництва, а також наявними науковими досягненнями вітчизняного машинобудування та ростом попиту на продукцію машинобудівних підприємств України. До того ж в умовах жорсткої конкуренції на ринку унікальної машинобудівної продукції різко зростають вимоги до рівня трудового потенціалу робітників, зайнятих механічною обробкою – верстатників . Сучасна верстатна справа розвивається у тісному зв'язку з науковотехнічним прогресом. З кожним роком впроваджуються у виробництво високоякісні різці з нових матеріалів і сплавів, удосконалюється їх конструкція і геометрія. Створюються нові автоматичні лінії, верстати з числовим і програмним управлінням (ЧПУ). Промислові роботи завершують комплексну автоматизацію, залишаючи людині функцію контролю й оперативного управління виробничим процесом. Обравши професію фрезерувальника, Ви можете бути впевнені у завтрашньому дні, адже потреба в робітниках за цією професією постійна і має тенденцію до зростання. Заробіток залежить від кваліфікації спеціаліста та підприємства, на якому він працює. А заробітна плата висококваліфікованого фрезерувальника досить висока.

Медичні обмеження:
Праця верстатника, як правило, не пов'язана зі значними енерговитратами. Медичні протипоказання: хронічні захворювання опорно-рухового апарату, варикозне розширення вен, ревматичні захворювання, хронічні екземи, алергічні захворювання, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба, органічні захворювання центральної нервової системи, хронічне захворювання слуху, значне зниження гостроти зору, якщо воно не коригується окулярам.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей:
Високі кваліфікаційні вимоги до професії фрезерувальника обумовлюють серйозну підготовку спеціалістів. Як свідчать результати дослідження, далеко не кожна людина в змозі досягти високого ступеня досконалості у даній професії і тривалий час працювати без шкоди для здоров'я. Тому, щоб стати майстром своєї справи, індивідуально-психологічні особливості фрезерувальника повинні відповідати вимогам цієї професії. Особливістю професії фрезерувальника є необхідність постійного контролю за ходом виконання виробничих операцій. Незважаючи на це, фрезерувальнику необхідна точність рухів, збереження їх напрямку без коливань, тремтіння і відхилень.
Точність, чіткість і стійкість рухів особливо важливі при виконанні за допомогою ручної подачі складних операцій, наприклад, таких, як фасонне фрезерування деталей. В основі цих здібностей лежить високий розвиток зорової і моторної координації, тобто координація "окорука", координація обох рук, висока чутливість пальців рук. За допомогою зору контролюється весь процес обточування деталей, тому важливо мати бінокулярний зір з добре розвиненим окоміром, що допомагає фрезерувальнику сприймати форму предмета, оцінювати чистоту деталі, що фрезерується.

Перспективи розвитку:
Фрезерування – одна з найбільш відомих і популярних професій. Необхідність у цих фахівцях постійна.
У промисловості та сільському господарстві, в медицині і наукових лабораторіях, у космосі і під водою — всюди служать деталі, зроблені умілими руками робітника-токаря. За умови збільшення досвіду роботи і підвищення професіоналізму, виконання робіт вищої складності і точності токар має можливість підвищити кваліфікаційний розряд від другого до шостого. Спеціалісти цієї справи працюють в усіх галузях господарства, на підприємствах різних форм власності. Тому потреба у цих фахівцях постійна і ймовірність працевлаштування після набуття професії - велика. Ризику безробіття майже немає. Набуті професійні знання фрезерувальник може реалізувати в інших професіях: шліфувальника, свердлувальника тощо.

Галузь економіки:
Загальні професії електротехнічного виробництва
افلام سكس videos porno sexnxx.be filme xxx tube 8 porno francais you porn film porno gratuit clash royale cheats clash royale triche سكس هواة desi sex filme xxx